Міністерство освіти та науки України НУ "Львівська політехніка" Інститут енергетики та систем керування Кафедра Охорони праці Звіт про виконання практичної роботи з курсу "Охорона праці в галузі "  Львів-2003 Закон України про охорону праці був прийнятий 14 жовтня 1992р. З 1го січня діє закон про зміни до закону. Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону, життя і здоров’я в процесі діяльності, на безпечні умови праці. Ст.1. Охорона праці – це система правових соціально - економічних, організаційно – технічних, санітарно – гігієнічних заходів і засобів спрямовіаних на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності. Ст.2. Сфера дії закону – поширюється на всіх фізичних, юридичних осіб, які використовують найману працю. Ст.4. Державна політика в галузі охорони праці базується на таких принципах: пріоритету життя і здоров’я працівників; повної відповідальності роботодавця за створення безпечних, належних і здорових умов праці. Розділ 2. Гарантії прав на охорону праці. Ст.5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору. Під час укладання трудового договору роботодавець під розписку інформує про небезпечні і шкідливі умови праці, які ще не усунено, можливі наслідки впливу на здоров’я. Всі працівники підлягають державному соціальному страхуванню від нещасних випадків. Ст.6. Права працівників на охорону праці під час роботи. Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилась небезпечна ситуація, яка може йому загрожувати, про що повідомляє керівника. За період простою за робітником зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати договір, якщо власник не виконує умови охорони праці. Ст.7. Право працівників на пільги і компенсації за шкідливі умовипраці. Працівники безплатно забезпечуються профілактично – лікувальним харчуванням, скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою. У разі роз’їздного характеру роботи передбачається компенсація на профілактичне лікування. Ст.8. Забезпечення спецодягом і іншими засобами захисту. На роботах з шкідливими умовами праці видаються індивідуальні засоби захисту. Ст.9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження працівників, або у разі їх смерті. Відшкодування здійснюється фондом соцстрахування від нещасних випадків. Час лікування зараховується до стажу. Ст.10. Охорона праці жінок. Забороняється застосовувати жінок до важких робіт. Ст.11. Охорона праці неповнолітніх. Ст.12. Охорона праці інвалідів. Розділ 3. Організація охорони праці. Ст.13. За всі порушення роботодавець несе відповідальнфість. Ст.14. Обов’язки працівника щодо додержання охорони праці. Працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, проходити періодичні медогляди. Ст.15. Служба охорони праці на підприємстві. На підприємстві з кількістю більше 50 осіб створюються служби охорони праці, якщо менше то можуть бути особи по сумісництву. Служба охорони праці підпорядковується керівникові. Ст.17. Обов’язкові медогляди працівників за кошти роботодавця. За результатами періодичних медоглядів повинні бути відповідні оздоровчі заходи. Ст.18. Навчання з питань охорони праці. Працівники проходять інструктаж з питань охорони праці. Ст.19. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Витрати на охорону праці встановлюють не менше 0.5% від суми реалізації продукції, 0.2% від фонду оплати праці – для державних установ. Ст.22. Розслідування та облік нещасних випадків. Розділ 4. Ст.26. Відшкодування державі збитків. Роботодавець зобов’язаний відшкодувати збитки завдані порушенням вимог охорони праці. Розділ 5. Ст.27. Документи що належать до нормових правових актів з охорони праці: правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції обов’язкові до виконання. Розділ 6. Державне управління охороною праці. Ст.31. Здійснюють: Кабмін України, спеціальн...